Як дізнатися онлайн про свій стаж та офіційну зарплату: покрокова інструкція
https://amazing-ukraine.com/iak-diznatysia-onlain-pro-svii-stazh-ta-ofitsiinu-zarplatu-pokrokova-instruktsiia/?fbclid=IwAR2l-tAC-liyfVfy8a1mCHpdvH-Z_gFMK9Y4nRAue-uEWrn9m0xzfDjbv1M
Фанфік
У Листі Міністерства «Щодо інструктивно-методичних рекомендацій із базових дисциплін» вчителям-словесникам
рекомендовано, замість домашнього твору, пропонувати учням «...обрати таку
форму творчої роботи (наприклад, створення фанфіків тощо), щоб учні самостійно виконували творче домашнє завдання».
Що це таке?Фанфік, або фенфік (від англ.fan
‒ шанувальник і fiction ‒ художня література), — текст, у якому використано ідеї, сюжет
або (та) персонажі оригінального твору (здебільшого літературного або кінематографічного).
Літературні фанфіки представлені
у вигляді оповідань, повістей, романів, віршів, п’єс. Питання,
чи можна вважати фанфік жанром художньої літератури, досі перебуває
у стані обговорення, зате жанром масової літератури його визнають одностайно.
Серед сучасних фанфіків багато літературних творів (продовження повісті
Льюїса Керолла «Аліса в країні чудес» — «Автоматична Аліса» Джеффа
Нуна, героїня якого потрапляє в майбутнє; казкова повість Олександра
Волкова «Чарівник смарагдового міста», яка є переспівом казки Френка
Баумана «Чарівник із країни Оз»; придумані членами «Літературного
товариства Шерлока Холмса» оповідання про детектива; створені професійними
письменниками за згодою авторів книжки «Світи братів Стругацьких»;
неофіційні продовження «Гаррі Поттера» («Таня Гроттер» Дмитра Ємеця, «Порри
Гаттер» Андрія Жвалевського та Ігоря Митька).
Фанфіки створюються фанатами певного
твору чи його автора для того, щоб їх прочитали інші фанати. Щоб
гідно оцінити якість розміщеного в Інтернеті фанфіка, необхідно добре
знати канон — художній твір, який дав поштовх його створенню.
На веб-сайтах фанатів Гаррі
Поттера, серіалів «Секретні матеріали», «Баффі — винищувачка вампірів»,
«Зоряні війни», фільмів «Матриця» та «Аватар» щодня з’являється
по кілька сотень текстів. Існує чимала кількість інтернет-ресурсів,
на яких детально пояснено, як скласти фанфік, яким чином розмістити
його в мережі. Оголошуються конкурси фанфіків.Годі говорити,
що гідних уваги й поваги творів серед такого огрому фанфіків
не так і багато. Проте така творчість має виразний позитив: для
багатьох — це спроба пера, вияв індивідуальності, натхненна
й наполеглива праця над словом.
Втім, слід пам’ятати, що між фанфіком, розміщеним у мережі,
та фанфіком — творчою роботою з літератури існує суттєва
різниця. Учень має виявити не лише знання, а й розуміння
та особистісне сприйняття програмового твору, бути фанатом якого йому
зовсім не обов’язково. Позитив такої роботи — надання йому можливості
виявити фантазію, дати простір уяві, висловити не лише думки
та оцінки, а й спричинені художнім твором емоції
та переживання.
Пропонуючи школярам попрацювати вдома над фанфіком, вчителеві потрібно:
•розповісти про фанфік як жанр
масової літератури;
•ознайомити з одним-двома зразками таких творчих робіт, написаних
за знайомим їм твором української або світової літератури;
•пояснити, який творчий прийом вони
можуть застосувати, почавши із найпростіших: лист герою твору або
письменнику; зустріч і розмова із персонажем твору в наші дні;
розповідь про те, що могло статися з героями твору через багато
років та ін.;
•чітко визначити обсяг письмової роботи
та термін її виконання.
Поступово завдання можна ускладнювати. Старшокласникам можна розповісти про
складніші види фанфіків: так званий POV (англ. рoint of view — точка
зору) — оповідання від першої особи, від імені одного з героїв
твору-канона; RPF (англ. real person fiction — реально існуюча
особа) — текст, персонажами якого є люди, які існували або існують
реально: письменники, їхні сучасники та ін.; OC (від англ.оriginal
сharacter- оригінальний персонаж) — текст, у якому діє персонаж,
вигаданий самим фікрайтером; вписка (англ. self-insertation) — введення
фікрайтером у контекст фанфіка самого себе; кросовер (текст, у якому
одночасно використовують реалії декількох творів-канонів).
А ось і словник юних фікрайтерів, або
фіків (авторів фанфіків): пейринг — сюжетний поворот;бета — особа, яка виправляє в тексті фанфіка змістові (для чого необхідно
добре знати канон), орфографічні, лексичні та інші помилки; бетити — редагувати фанфіки; си́квел - фанфік, який
за сюжетом є продовженням художнього твору; приквел — фанфік, описані в якому події відбуваються раніше за ті, про
які йдеться у творі-каноні...
Авраменко О., Чукіна
В.
ПРОГРАМА ФАКУЛЬТАТИВНОГО КУРСУ
«СТИЛІСТИКА УКРАЇНСЬКОЇ
МОВИ»
для 10 - 11 класу
загальноосвітніх навчальних закладів
Лист ІІТЗО від 02.07.2013 №
14.1/12-Г-260
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Пропонованою
програмою передбачено послідовне й детальне висвітлення питань стилістики
сучасної української мови, а саме: функціональних стилів та їх особливостей,
стилістичних можливостей фонетики, лексики, фразеологізмів, морфологічних
категорій та синтаксичних одиниць, стилістичних засобів словотвору,
комунікативно-стилістичних якостей мовлення.
https://amazing-ukraine.com/iak-diznatysia-onlain-pro-svii-stazh-ta-ofitsiinu-zarplatu-pokrokova-instruktsiia/?fbclid=IwAR2l-tAC-liyfVfy8a1mCHpdvH-Z_gFMK9Y4nRAue-uEWrn9m0xzfDjbv1M
Фанфік
У Листі Міністерства «Щодо інструктивно-методичних рекомендацій із базових дисциплін» вчителям-словесникам
рекомендовано, замість домашнього твору, пропонувати учням «...обрати таку
форму творчої роботи (наприклад, створення фанфіків тощо), щоб учні самостійно виконували творче домашнє завдання».
Що це таке?Фанфік, або фенфік (від англ.fan
‒ шанувальник і fiction ‒ художня література), — текст, у якому використано ідеї, сюжет
або (та) персонажі оригінального твору (здебільшого літературного або кінематографічного).
Літературні фанфіки представлені
у вигляді оповідань, повістей, романів, віршів, п’єс. Питання,
чи можна вважати фанфік жанром художньої літератури, досі перебуває
у стані обговорення, зате жанром масової літератури його визнають одностайно.
Фанфіки створюються фанатами певного
твору чи його автора для того, щоб їх прочитали інші фанати. Щоб
гідно оцінити якість розміщеного в Інтернеті фанфіка, необхідно добре
знати канон — художній твір, який дав поштовх його створенню.
На веб-сайтах фанатів Гаррі
Поттера, серіалів «Секретні матеріали», «Баффі — винищувачка вампірів»,
«Зоряні війни», фільмів «Матриця» та «Аватар» щодня з’являється
по кілька сотень текстів. Існує чимала кількість інтернет-ресурсів,
на яких детально пояснено, як скласти фанфік, яким чином розмістити
його в мережі. Оголошуються конкурси фанфіків.Годі говорити,
що гідних уваги й поваги творів серед такого огрому фанфіків
не так і багато. Проте така творчість має виразний позитив: для
багатьох — це спроба пера, вияв індивідуальності, натхненна
й наполеглива праця над словом.
Втім, слід пам’ятати, що між фанфіком, розміщеним у мережі, та фанфіком — творчою роботою з літератури існує суттєва різниця. Учень має виявити не лише знання, а й розуміння та особистісне сприйняття програмового твору, бути фанатом якого йому зовсім не обов’язково. Позитив такої роботи — надання йому можливості виявити фантазію, дати простір уяві, висловити не лише думки та оцінки, а й спричинені художнім твором емоції та переживання.
Пропонуючи школярам попрацювати вдома над фанфіком, вчителеві потрібно:
•розповісти про фанфік як жанр
масової літератури;
•пояснити, який творчий прийом вони
можуть застосувати, почавши із найпростіших: лист герою твору або
письменнику; зустріч і розмова із персонажем твору в наші дні;
розповідь про те, що могло статися з героями твору через багато
років та ін.;
•чітко визначити обсяг письмової роботи
та термін її виконання.
Поступово завдання можна ускладнювати. Старшокласникам можна розповісти про складніші види фанфіків: так званий POV (англ. рoint of view — точка зору) — оповідання від першої особи, від імені одного з героїв твору-канона; RPF (англ. real person fiction — реально існуюча особа) — текст, персонажами якого є люди, які існували або існують реально: письменники, їхні сучасники та ін.; OC (від англ.оriginal сharacter- оригінальний персонаж) — текст, у якому діє персонаж, вигаданий самим фікрайтером; вписка (англ. self-insertation) — введення фікрайтером у контекст фанфіка самого себе; кросовер (текст, у якому одночасно використовують реалії декількох творів-канонів).
А ось і словник юних фікрайтерів, або
фіків (авторів фанфіків): пейринг — сюжетний поворот;бета — особа, яка виправляє в тексті фанфіка змістові (для чого необхідно
добре знати канон), орфографічні, лексичні та інші помилки; бетити — редагувати фанфіки; си́квел - фанфік, який
за сюжетом є продовженням художнього твору; приквел — фанфік, описані в якому події відбуваються раніше за ті, про
які йдеться у творі-каноні...
Авраменко О., Чукіна
В.
ПРОГРАМА ФАКУЛЬТАТИВНОГО КУРСУ
«СТИЛІСТИКА УКРАЇНСЬКОЇ
МОВИ»
для 10 - 11 класу
загальноосвітніх навчальних закладів
Лист ІІТЗО від 02.07.2013 №
14.1/12-Г-260
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Пропонованою
програмою передбачено послідовне й детальне висвітлення питань стилістики
сучасної української мови, а саме: функціональних стилів та їх особливостей,
стилістичних можливостей фонетики, лексики, фразеологізмів, морфологічних
категорій та синтаксичних одиниць, стилістичних засобів словотвору,
комунікативно-стилістичних якостей мовлення.
Основна мета факультативного
курсу “Стилістика сучасної української мови” – засвоєння стилістичних норм
сучасної української мови, оволодіння знаннями про особливості усіх
функціональних стилів мови, формування вмінь і навичок добирати стилістичні
ресурси відповідно до ситуації мовлення, формування навичок комунікативно
виправданого використання засобів мови з додержанням етикетних норм
спілкування.
Завдання курсу:
дати ґрунтовні й систематичні знання про особливості
функціональних стилів мови (сферу й мету використання стилів, жанри, в яких
реалізується кожен стиль, мовні особливості та стилістичні ресурси різних
рівнів мови);
сформувати вміння й навички комунікативно
виправдано використовувати стилістичні ресурси мови, залежно від ситуації
мовлення;
ознайомити з поняттям авторського
(письменницького) стилю;
виховувати потребу вивчати рідну мову, повагу до
української літературної мови.
На вивчення факультативного курсу „Стилістика
сучасної української мови” передбачено 70 навчальних годин (по 35 годин у
кожному класі).
Тематично програмовий матеріал
супроводжує зміст основного курсу «Рідна (українська) мова» (10 і 11 класи):
якщо поглиблення й систематизацію найважливіших відомостей з фонетики, лексикології,
фразеології та морфології передбачено в 10 класі, то й стилістичні ресурси
фонетики, лексикології, фразеології й морфології паралельно вивчають у цьому ж
класі.
Також за тематичним принципом до вивчення певних
тем зі стилістики додано для повторення (або для використання на етапі
актуалізації опорних знань) матеріал із лінгвістичної змістової лінії основного
курсу „Рідна (українська) мова”, зокрема відомості
з орфографії й пунктуації.
У програмі чітко визначено міжпредметні зв’язки, які виразно простежуються на різних
мовних рівнях, оскільки стилістика як явище проявляє себе і в літературі, і в
різних видах мистецтва.
Факультативний курс «Стилістика сучасної
української мови» (10 – 11 класи) рекомендовано учням шкіл (класів) з
поглибленим вивченням української мови й літератури або гуманітарних дисциплін,
ліцеїв, гімназій, колегіумів.
10 КЛАС
(35 год, 1 год на тиждень)
(3 год для використання на розсуд учителя)
Зміст навчального матеріалу
Вимоги
до рівня загальноосвітньої
підготовки учнів
Вступ (1год)
Стилістика як розділ науки про мову. Зв’язок стилістики з іншими розділами мовознавчої
науки. Практичне значення стилістики
Учень:
називає предмет
вивчення стилістики;
пояснює зв’язок стилістики з іншими розділами науки про
мову;
усвідомлює практичне значення стилістики
ФУНКЦІОНАЛЬНА СТИЛІСТИКА (6 год)
Функціональні стилі
сучасної української мови (6 год)
Загальна характеристика функціональних стилів сучасної української мови.
Поняття мовної норми.
Офіційно-діловий стиль.
Науковий стиль і його підстилі.
Публіцистичний стиль.
Художній стиль. Мова фольклору як різновид художнього стилю. Конфесійний
стиль.
Розмовний стиль. Епістолярний стиль
Міжпредметні зв’язки
Мистецькі стилі
(література, образотворче мистецтво, архітектура, музика та ін.)
Учень:
розрізняє й характеризує функціональні стилі мови;
визначає ознаки різних стилів мови;
знає й дотримується норм сучасної
української літературної мови;
наводить приклади різних стилів
мови
СТИЛІСТИКА МОВНИХ РЕСУРСІВ (60 год)
Фоностилістика (2 год)
Стилістичні
можливості фонетики. Експресивні властивості звуків мови.
Засоби милозвучності мови. Явища
поетичної фонетики (звукопис, ритміка
вірша, асонанс, алітерація, рима та ін.) Інтонація як засіб вираження
змісту мовлення
Відомості з орфографії
Чергування у – в, і – й.
Написання префіксів з- (зі-, с-).
Прийменники у – уві, з – із – зі, над –
наді та ін.
Міжпредметні зв’язки
Віршування.
Теорія звукопису (література)
Учень:
називає засоби
милозвучності мови;
пояснює стилістичні можливості фонетики;
розпізнає явища поетичної фонетики
(асонанс, алітерація, рима тощо);
оцінює випадки вдалого й невдалого використання засобів
фоностилістики в різних стилях мови
Лексичні та фразеологічні
ресурси стилістики (7
год)
Стилістично маркована й нейтральна лексика.
Багатозначність як стилістичний
засіб.
Стилістичні можливості омонімії,
синонімії та антонімії. Паронімія як стилістичний засіб і як вада тексту.
Використання іншомовних слів.
Неологізми та застаріла лексика в різних стилях мови. Використання
старослов’янізмів у художніх текстах. Стилістичні функції термінів,
професіоналізмів, жаргонізмів та арготизмів.
Роль діалектизмів, розмовної та
просторічної лексики в різних стилях мови.
Тропи (порівняння, епітет,
метафора, метонімія, синекдоха, гіпербола, літота, персоніфікація, алегорія
та ін.).
Стилістичні можливості
фразеологізмів
Відомості з орфографії
Правопис слів іншомовного походження (апостроф,
м’який знак, подвоєні букви
в іншомовних словах, правило «дев’ятки»).
Відомості з пунктуації
Відокремлення фразеологічних зворотів на письмі
Міжпредметні зв’язки
Терміни,
застаріла лексика, діалектизми, фразеологізми, тропи (література, історія,
математика та ін.)
Учень:
розпізнає стилістично нейтральну й марковану
лексику;
відрізняє багатозначність і омонімію;
називає стилістичні можливості омонімії,
синонімії та антонімії;
розпізнає іншомовні слова й використовує їх стилістично вправно;
розпізнає старослов’янізми й визначає
їхню стилістичну роль;
знає, у чому полягає роль діалектизмів та
просторічної лексики в різних стилях мови;
називає тропи (порівняння, епітет, метафора,
метонімія, синекдоха, гіпербола, літота, персоніфікація, алегорія та ін.);
з’ясовує стилістичну
роль використання певного тропу;
оцінює випадки вдалого й невдалого використання
різного роду тропів;
визначає стилістичну роль використання
фразеологізмів
Стилістичні засоби
словотвору (2 год)
Засоби словотвору, використання їх у різних стилях мови
Відомості з орфографії
Написання суфіксів –ськ-, -цьк-,
-зьк-; -ств-, -цтв-, -зтв-. Правопис складних слів
Міжпредметні зв’язки
Використання
зменшувально-пестливих суфіксів (література)
Учень:
називає засоби словотвору;
уміє визначати й використовувати засоби
словотвору в різних стилях мови;
оцінює випадки вдалого й невдалого використання
засобів словотвору
Граматичні (морфологічні)
ресурси стилістики (12
год)
Поняття граматичної (морфологічної) синонімії (умотивованість
використання синонімічних закінчень іменників чоловічого роду –ові, -еві (-єві) та –у (-ю); прикметникових закінчень –ім та –ому; синонімічних закінчень стягнених і нестягнених
прикметникових та займенникових форм
-а(-я) та –ая
(-яя); займенникових форм їх та їхній).
Категорія роду як стилістичний засіб.
Категорія числа як стилістичний засіб.
Прикметникові форми, використання їх у різних стилях мови (стягнені й
нестягнені форми, ступені порівняння прикметників).
Використання граматичних форм дієслів у різних стилях мови.
Стилістичні можливості службових частин мови. Вигук, його роль в усному
мовленні
Відомості з орфографії
Відмінкові закінчення іменників. Написання дієслівних форм. Правопис
часток
Міжпредметні зв’язки
Використання
прикметників, дієприкметників та дієприслівників з метою створення образності
(література)
Учень:
називає поняття граматичної синонімії;
використовує категорію роду й числа як стилістичний
засіб;
використовує різні прикметникові форми в різних
стилях мови;
використовує граматичні форми дієслова в різних стилях мови;
називає стилістичні можливості службових частин
мови;
знаходить і виправляє помилки у стилістичному використанні
морфологічних засобів;
оцінює випадки вдалого й невдалого використання
морфологічних засобів стилістики
Стильові особливості
різних жанрів риторики (3 год)
Стиль різних жанрів риторики (стилістичні можливості фонетики, лексики,
фразеології, морфології)
Міжпредметні зв’язки
Особливості
мовлення відомих ораторів минулого й сучасності (література, історія,
правознавство та ін.)
Учень:
називає різні жанри риторики;
визначає стилістичні можливості фонетики,
лексики, фразеології та морфології в різних стилях мови;
виступає з
повідомленнями на морально-етичну тему, самостійно добираючи й аналізуючи
мовні приклади на підтвердження висловлених
суджень
Робота над темами, визначеними вчителем (3 год)
11 КЛАС
(35 год, 1 год на тиждень)
(3 год для використання на розсуд учителя)
Повторення вивченого в 10 класі
(2 год)
Функціональні стилі сучасної української мови, їхні особливості.
Стилістика
мовних ресурсів (фоностилістика, лексична, словотвірна та граматична
(морфологічна) стилістика)
Учень:
називає функціональні стилі сучасної української
мови та їхні особливості;
визначає стилістичну роль фонетичних, лексичних,
словотвірних та морфологічних засобів мови
Граматичні (синтаксичні)
ресурси стилістики (14
год)
Стилістичні можливості простого речення. Порядок слів у реченні (прямий і
зворотний). Стилістичні особливості односкладних речень.
Застосування конструкцій з однорідними членами речення в різних стилях
мови.
Обумовленість відокремлення членів речення у текстах різних стилів.
Відокремлення обов’язкове й
авторське.
Стилістичні можливості звертання.
Використання вставних слів і вставлених конструкцій у різних стилях мови.
Стилістичні можливості складного речення. Обумовленість використання
різних типів складного речення в різних стилях мови.
Пряма й непряма мова в тексті. Цитата.
Форма мовлення як стилістична ознака (монолог, діалог, полілог).
Період, його стилістичне використання.
Синтаксичні стилістичні фігури (еліпс,
повтор, градація, риторичне запитання, звертання й ствердження, асиндетон,
полісиндетон, парцеляція та ін.)
Пунктуація як стилістичний прийом
Відомості з пунктуації
Відокремлення
вставних слів, вставлених конструкцій, звертань, другорядних членів речення
Учень:
називає стилістичні можливості простого речення;
застосовує конструкції з однорідними членами
речення в різних стилях мови;
мотивує обумовленість відокремлення членів
речення в текстах різних стилів мови;
з’ясовує стилістичну
роль звертання;
використовує вставні слова й вставлені конструкції в
різних стилях мови;
називає стилістичні можливості складного
речення;
мотивує обумовленість використання різних типів
складного речення різними стилями мови;
оцінює випадки вдалого й невдалого
використання стилістичних засобів синтаксису простого й складного
речення;
визначає стилістичні ознаки різних форм мовлення
(монолог, діалог, полілог);
називає синтаксичні стилістичні фігури (еліпс, повтор, градація, риторичне
запитання, звертання й ствердження, асиндетон, полісиндетон, парцеляція та ін.);
розпізнає різні синтаксичні фігури в різних стилях
мови;
оцінює випадки вдалого й невдалого
використання стилістичних фігур синтаксису;
називає й використовує
стилістичні прийоми пунктуації.
Комунікативно-стилістичні
якості мовлення (8 год)
Нормативність мовлення. Варіантність мовної норми. Правильність,
точність, логічність і чистота мовлення. Образність і доречність мовлення.
Риторика як складова стилістики.
Комунікативно-стилістичні функції жестів і міміки.
Український менталітет і стилістика української мови. Мовний етикет
українців
Учень:
називає норми мовлення;
дотримується норм, що визначають правильність,
точність, логічність і чистоту мовлення;
називає комунікативно-стилістичні функції жестів
і міміки;
визначає зумовленість українського менталітету й
стилістики української мови;
володіє нормами мовного етикету українців;
уміє стилістично виправдано використовувати
комунікативно-стилістичні можливості жестів і міміки;
оцінює випадки вдалого й невдалого використання жестів і міміки під час
озвучування текстів різних стилів мови
Авторський стиль
письменника (8 год)
Стилістичні особливості мови «Слова о полку Ігоревім», І.Вишенського,
Г.Сковороди, І.Котляревського, Т.Шевченка, Панаса Мирного (чи І.Нечуя-Левицького),
Лесі Українки, І.Франка, М.Коцюбинського, П.Тичини, М.Хвильового,
Ю.Яновського, Є.Маланюка, М.Стельмаха, О.Довженка, В.Симоненка, Г.Тютюнника,
Л.Костенко, Е.Андієвської, Ю.Андруховича, О.Забужко.
Між предметні зв’язки
Особливості художнього й публіцистичного мовлення українських
письменників (література)
Учень:
називає стилістичні особливості мови
найяскравіших представників українського красного письменства;
визначає стилістичні особливості мовотворчості
українських майстрів художнього слова;
виступає з
повідомленнями на лінгвістичну тему щодо авторської стилістики, самостійно
добираючи й аналізуючи мовні приклади на підтвердження висловлених суджень
Робота над темами, визначеними вчителем (3 год)
ОРІЄНТОВНЕ КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ
10 КЛАС
35 год на рік
Резервний час – 2 години
№ з/п
Дата
Зміст заняття
Примітка
1
Стилістика як
розділ науки про мову. Зв’язок
стилістики з іншими розділами мовознавчої науки. Практичне значення
стилістики
2
Функціональні стилі сучасної української мови (6 год)
Загальна
характеристика функціональних стилів сучасної української мови. Поняття
мовної норми
3
Офіційно-діловий
стиль.
Науковий стиль і його підстилі
4
Публіцистичний
стиль. Епістолярний стиль
5
Розмовний
стиль. Художній стиль. Мова фольклору як різновид художнього стилю.
6
Конфесійний
стиль.
Тренувальні
вправи (функціональні стилі сучасної української мови)
7
Узагальнення й
систематизація вивченого про функціональні стилі сучасної української мови
Тематична
контрольна робота (ТКР)„Функціональні стилі сучасної української мови”
8
Фоностилістика (2 год)
Стилістичні можливості фонетики. Експресивні властивості звуків мови
9
Засоби
милозвучності мови. Явища поетичної фонетики (звукопис, ритміка вірша, асонанс, алітерація, рима та ін.)
Інтонація як засіб вираження змісту мовлення.
10
Лексичні та фразеологічні ресурси стилістики (7 год)
Стилістично
маркована й нейтральна лексика. Багатозначність як стилістичний засіб
11
Стилістичні можливості омонімії, синонімії та антонімії.
Паронімія як стилістичний засіб і як вада тексту
12
Використання
іншомовних слів. Неологізми та застаріла лексика в різних стилях мови.
Використання старослов’янізмів у художніх текстах
13
Стилістичні функції термінів, професіоналізмів, жаргонізмів та
арготизмів
14
Роль
діалектизмів, розмовної та просторічної лексики в різних стилях мови
15
Тропи (порівняння, епітет, метафора, метонімія,
синекдоха, гіпербола, літота, персоніфікація, алегорія та ін.),
стилістична роль тропів
16
Стилістичні
можливості фразеологізмів
17
Узагальнення й систематизація вивченого з тем
“Фоностилістика” та “Лексичні та фразеологічні ресурси стилістики”.
ТКР “Фоностилістика”
та “Лексичні та фразеологічні ресурси стилістики”
18- 19
Стилістичні засоби словотвору (2 год)
Засоби
словотвору, використання їх у різних стилях мови
20
Граматичні (морфологічні) ресурси стилістики (12 год)
Поняття
граматичної (морфологічної) синонімії (умотивованість використання
синонімічних закінчень іменників чоловічого роду –ові, -еві (-єві) та –у
(-ю); прикметникових закінчень –ім та
–ому; синонімічних закінчень
стягнених і нестягнених прикметникових та займенникових форм на -а(-я) та –ая (-яя); займенникових форм їх
та їхній)
21
Категорія роду
як стилістичний засіб
22
Тренувальні
вправи (стильова умотивованість використання граматичної синонімії)
23
Категорія числа
як стилістичний засіб
24
Прикметникові
форми, використання їх у різних стилях мови (стягнені й нестягнені форми,
ступені порівняння прикметників)
25
Тренувальні
вправи (категорія числа як стилістичний засіб; стилістична умотивованість
використання прикметникових форм)
26
Використання
граматичних форм дієслів у різних стилях мови
27
Стилістичні
можливості службових частин мови. Вигук, його роль в усному мовленні
28
Тренувальні
вправи (стилістичні можливості дієслова та службових частин мови)
29
Узагальнення й
систематизація вивченого з теми «Граматичні (морфологічні) ресурси
стилістики»
30
ТКР
«Стилістичні засоби словотвору» й
«Граматичні (морфологічні) ресурси стилістики»
31-32
Стильові особливості різних жанрів риторики (2 год)
Стиль різних
жанрів риторики (стилістичні можливості фонетики, лексики, фразеології, морфології)
33- 34
Робота над темами, визначеними вчителем
35
Підсумковий урок за навчальний рік
11 КЛАС
35 год на рік
Резервний час – 3 год
№ з/п
Дата
Зміст заняття
Примітка
1
Повторення вивченого в 10
класі (2 год)
Функціональні стилі сучасної української мови, їхні особливості
2
Стилістика мовних ресурсів (фоностилістика, лексична, словотвірна та
граматична (морфологічна) стилістика)
3
Граматичні (синтаксичні) ресурси стилістики (14 год)
Стилістичні можливості простого речення
4
Порядок слів у
реченні (прямий і зворотний). Стилістичні особливості односкладних речень
5
Застосування
конструкцій з однорідними членами речення в різних стилях мови
6
Обумовленість
відокремлення членів речення у текстах різних стилів. Відокремлення обов’язкове й авторське
7
Стилістичні
можливості звертання
8
Використання
вставних слів і вставлених конструкцій у різних стилях мови
9
Тренувальні
вправи (стилістичні можливості простого речення)
10
Стилістичні
можливості складного речення. Обумовленість використання різних типів
складного речення в різних стилях мови
11
Пряма й непряма
мова в тексті. Цитата
12
Форма мовлення
як стилістична ознака (монолог, діалог, полілог). Період, його стилістичне
використання
13
Синтаксичні
стилістичні фігури (еліпс, повтор,
градація, риторичне запитання, звертання й ствердження, асиндетон,
полісиндетон, парцеляція та ін.)
14
Пунктуація як
стилістичний прийом
15
Тренувальні
вправи (стилістичні можливості складного речення та синтаксичних фігур)
16
Узагальнення й
систематизація вивченого з теми«Граматичні (синтаксичні) ресурси стилістики»
ТКР «Граматичні
(синтаксичні) ресурси стилістики»
17
Комунікативно-стилістичні якості мовлення (8 год)
Нормативність
мовлення. Варіантність мовної норми.
18
Правильність,
точність, логічність і чистота мовлення
19
Образність і
доречність мовлення
20
Риторика як
складова стилістики
21
Комунікативно-стилістичні
функції жестів і міміки
22
Український
менталітет і стилістика української мови. Мовний етикет українців
23
Тренувальні
вправи (Комунікативно-стилістичні якості мовлення)
24
Узагальнення й
систематизація вивченого з теми «Комунікативно-стилістичні якості мовлення»
ТКР
«Комунікативно-стилістичні якості мовлення»
25
Авторський стиль письменника (8 год)
Стилістичні
особливості мови «Слова о полку Ігоревім», І.Вишенського й Г.Сковороди
26
Мовотворення
І.Котляревського, Т.Шевченка
27
Стилістичні
особливості мови Панаса Мирного (чи І.Нечуя-Левицького), Лесі Українки,
І.Франка й М.Коцюбинського
28
Стилістичні
особливості мови П.Тичини, М.Хвильового, Ю.Яновського й Є.Маланюка
29
Стилістичні
особливості мови М.Стельмаха, О.Довженка, В.Симоненка й Г.Тютюнника
30
Мовотворення Л.Костенко,
Е.Андієвської, Ю.Андруховича й О.Забужко
31
Тренувальні
вправи (розпізнавання авторського стилю)
32
Узагальнення й
систематизація вивченого про авторський стиль письменника
ТКР «Авторський
стиль письменника»
33-34
Робота над темами, визначеними вчителем
35
Підсумковий урок за навчальний рік
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Завдання курсу:
дати ґрунтовні й систематичні знання про особливості
функціональних стилів мови (сферу й мету використання стилів, жанри, в яких
реалізується кожен стиль, мовні особливості та стилістичні ресурси різних
рівнів мови);
сформувати вміння й навички комунікативно
виправдано використовувати стилістичні ресурси мови, залежно від ситуації
мовлення;
ознайомити з поняттям авторського
(письменницького) стилю;
виховувати потребу вивчати рідну мову, повагу до
української літературної мови.
На вивчення факультативного курсу „Стилістика
сучасної української мови” передбачено 70 навчальних годин (по 35 годин у
кожному класі).
Тематично програмовий матеріал
супроводжує зміст основного курсу «Рідна (українська) мова» (10 і 11 класи):
якщо поглиблення й систематизацію найважливіших відомостей з фонетики, лексикології,
фразеології та морфології передбачено в 10 класі, то й стилістичні ресурси
фонетики, лексикології, фразеології й морфології паралельно вивчають у цьому ж
класі.
Також за тематичним принципом до вивчення певних
тем зі стилістики додано для повторення (або для використання на етапі
актуалізації опорних знань) матеріал із лінгвістичної змістової лінії основного
курсу „Рідна (українська) мова”, зокрема відомості
з орфографії й пунктуації.
У програмі чітко визначено міжпредметні зв’язки, які виразно простежуються на різних
мовних рівнях, оскільки стилістика як явище проявляє себе і в літературі, і в
різних видах мистецтва.
Факультативний курс «Стилістика сучасної
української мови» (10 – 11 класи) рекомендовано учням шкіл (класів) з
поглибленим вивченням української мови й літератури або гуманітарних дисциплін,
ліцеїв, гімназій, колегіумів.
10 КЛАС
(35 год, 1 год на тиждень)
(3 год для використання на розсуд учителя)
Зміст навчального матеріалу
|
Вимоги
до рівня загальноосвітньої
підготовки учнів
|
Вступ (1год)
|
|
Стилістика як розділ науки про мову. Зв’язок стилістики з іншими розділами мовознавчої
науки. Практичне значення стилістики
|
Учень:
називає предмет
вивчення стилістики;
пояснює зв’язок стилістики з іншими розділами науки про
мову;
усвідомлює практичне значення стилістики
|
ФУНКЦІОНАЛЬНА СТИЛІСТИКА (6 год)
|
|
Функціональні стилі
сучасної української мови (6 год)
Загальна характеристика функціональних стилів сучасної української мови.
Поняття мовної норми.
Офіційно-діловий стиль.
Науковий стиль і його підстилі.
Публіцистичний стиль.
Художній стиль. Мова фольклору як різновид художнього стилю. Конфесійний
стиль.
Розмовний стиль. Епістолярний стиль
Міжпредметні зв’язки
Мистецькі стилі
(література, образотворче мистецтво, архітектура, музика та ін.)
|
Учень:
розрізняє й характеризує функціональні стилі мови;
визначає ознаки різних стилів мови;
знає й дотримується норм сучасної
української літературної мови;
наводить приклади різних стилів
мови
|
СТИЛІСТИКА МОВНИХ РЕСУРСІВ (60 год)
|
|
Фоностилістика (2 год)
Стилістичні
можливості фонетики. Експресивні властивості звуків мови.
Засоби милозвучності мови. Явища
поетичної фонетики (звукопис, ритміка
вірша, асонанс, алітерація, рима та ін.) Інтонація як засіб вираження
змісту мовлення
Відомості з орфографії
Чергування у – в, і – й.
Написання префіксів з- (зі-, с-).
Прийменники у – уві, з – із – зі, над –
наді та ін.
Міжпредметні зв’язки
Віршування.
Теорія звукопису (література)
|
Учень:
називає засоби
милозвучності мови;
пояснює стилістичні можливості фонетики;
розпізнає явища поетичної фонетики
(асонанс, алітерація, рима тощо);
оцінює випадки вдалого й невдалого використання засобів
фоностилістики в різних стилях мови
|
Лексичні та фразеологічні
ресурси стилістики (7
год)
Стилістично маркована й нейтральна лексика.
Багатозначність як стилістичний
засіб.
Стилістичні можливості омонімії,
синонімії та антонімії. Паронімія як стилістичний засіб і як вада тексту.
Використання іншомовних слів.
Неологізми та застаріла лексика в різних стилях мови. Використання
старослов’янізмів у художніх текстах. Стилістичні функції термінів,
професіоналізмів, жаргонізмів та арготизмів.
Роль діалектизмів, розмовної та
просторічної лексики в різних стилях мови.
Тропи (порівняння, епітет,
метафора, метонімія, синекдоха, гіпербола, літота, персоніфікація, алегорія
та ін.).
Стилістичні можливості
фразеологізмів
Відомості з орфографії
Правопис слів іншомовного походження (апостроф,
м’який знак, подвоєні букви
в іншомовних словах, правило «дев’ятки»).
Відомості з пунктуації
Відокремлення фразеологічних зворотів на письмі
Міжпредметні зв’язки
Терміни,
застаріла лексика, діалектизми, фразеологізми, тропи (література, історія,
математика та ін.)
|
Учень:
розпізнає стилістично нейтральну й марковану
лексику;
відрізняє багатозначність і омонімію;
називає стилістичні можливості омонімії,
синонімії та антонімії;
розпізнає іншомовні слова й використовує їх стилістично вправно;
розпізнає старослов’янізми й визначає
їхню стилістичну роль;
знає, у чому полягає роль діалектизмів та
просторічної лексики в різних стилях мови;
називає тропи (порівняння, епітет, метафора,
метонімія, синекдоха, гіпербола, літота, персоніфікація, алегорія та ін.);
з’ясовує стилістичну
роль використання певного тропу;
оцінює випадки вдалого й невдалого використання
різного роду тропів;
визначає стилістичну роль використання
фразеологізмів
|
Стилістичні засоби
словотвору (2 год)
Засоби словотвору, використання їх у різних стилях мови
Відомості з орфографії
Написання суфіксів –ськ-, -цьк-,
-зьк-; -ств-, -цтв-, -зтв-. Правопис складних слів
Міжпредметні зв’язки
Використання
зменшувально-пестливих суфіксів (література)
|
Учень:
називає засоби словотвору;
уміє визначати й використовувати засоби
словотвору в різних стилях мови;
оцінює випадки вдалого й невдалого використання
засобів словотвору
|
Граматичні (морфологічні)
ресурси стилістики (12
год)
Поняття граматичної (морфологічної) синонімії (умотивованість
використання синонімічних закінчень іменників чоловічого роду –ові, -еві (-єві) та –у (-ю); прикметникових закінчень –ім та –ому; синонімічних закінчень стягнених і нестягнених
прикметникових та займенникових форм
-а(-я) та –ая
(-яя); займенникових форм їх та їхній).
Категорія роду як стилістичний засіб.
Категорія числа як стилістичний засіб.
Прикметникові форми, використання їх у різних стилях мови (стягнені й
нестягнені форми, ступені порівняння прикметників).
Використання граматичних форм дієслів у різних стилях мови.
Стилістичні можливості службових частин мови. Вигук, його роль в усному
мовленні
Відомості з орфографії
Відмінкові закінчення іменників. Написання дієслівних форм. Правопис
часток
Міжпредметні зв’язки
Використання
прикметників, дієприкметників та дієприслівників з метою створення образності
(література)
|
Учень:
називає поняття граматичної синонімії;
використовує категорію роду й числа як стилістичний
засіб;
використовує різні прикметникові форми в різних
стилях мови;
використовує граматичні форми дієслова в різних стилях мови;
називає стилістичні можливості службових частин
мови;
знаходить і виправляє помилки у стилістичному використанні
морфологічних засобів;
оцінює випадки вдалого й невдалого використання
морфологічних засобів стилістики
|
Стильові особливості
різних жанрів риторики (3 год)
Стиль різних жанрів риторики (стилістичні можливості фонетики, лексики,
фразеології, морфології)
Міжпредметні зв’язки
Особливості
мовлення відомих ораторів минулого й сучасності (література, історія,
правознавство та ін.)
|
Учень:
називає різні жанри риторики;
визначає стилістичні можливості фонетики,
лексики, фразеології та морфології в різних стилях мови;
виступає з
повідомленнями на морально-етичну тему, самостійно добираючи й аналізуючи
мовні приклади на підтвердження висловлених
суджень
|
Робота над темами, визначеними вчителем (3 год)
|
11 КЛАС
(35 год, 1 год на тиждень)
(3 год для використання на розсуд учителя)
Повторення вивченого в 10 класі
(2 год)
Функціональні стилі сучасної української мови, їхні особливості.
Стилістика
мовних ресурсів (фоностилістика, лексична, словотвірна та граматична
(морфологічна) стилістика)
|
Учень:
називає функціональні стилі сучасної української
мови та їхні особливості;
визначає стилістичну роль фонетичних, лексичних,
словотвірних та морфологічних засобів мови
|
Граматичні (синтаксичні)
ресурси стилістики (14
год)
Стилістичні можливості простого речення. Порядок слів у реченні (прямий і
зворотний). Стилістичні особливості односкладних речень.
Застосування конструкцій з однорідними членами речення в різних стилях
мови.
Обумовленість відокремлення членів речення у текстах різних стилів.
Відокремлення обов’язкове й
авторське.
Стилістичні можливості звертання.
Використання вставних слів і вставлених конструкцій у різних стилях мови.
Стилістичні можливості складного речення. Обумовленість використання
різних типів складного речення в різних стилях мови.
Пряма й непряма мова в тексті. Цитата.
Форма мовлення як стилістична ознака (монолог, діалог, полілог).
Період, його стилістичне використання.
Синтаксичні стилістичні фігури (еліпс,
повтор, градація, риторичне запитання, звертання й ствердження, асиндетон,
полісиндетон, парцеляція та ін.)
Пунктуація як стилістичний прийом
Відомості з пунктуації
Відокремлення
вставних слів, вставлених конструкцій, звертань, другорядних членів речення
|
Учень:
називає стилістичні можливості простого речення;
застосовує конструкції з однорідними членами
речення в різних стилях мови;
мотивує обумовленість відокремлення членів
речення в текстах різних стилів мови;
з’ясовує стилістичну
роль звертання;
використовує вставні слова й вставлені конструкції в
різних стилях мови;
називає стилістичні можливості складного
речення;
мотивує обумовленість використання різних типів
складного речення різними стилями мови;
оцінює випадки вдалого й невдалого
використання стилістичних засобів синтаксису простого й складного
речення;
визначає стилістичні ознаки різних форм мовлення
(монолог, діалог, полілог);
називає синтаксичні стилістичні фігури (еліпс, повтор, градація, риторичне
запитання, звертання й ствердження, асиндетон, полісиндетон, парцеляція та ін.);
розпізнає різні синтаксичні фігури в різних стилях
мови;
оцінює випадки вдалого й невдалого
використання стилістичних фігур синтаксису;
називає й використовує
стилістичні прийоми пунктуації.
|
Комунікативно-стилістичні
якості мовлення (8 год)
Нормативність мовлення. Варіантність мовної норми. Правильність,
точність, логічність і чистота мовлення. Образність і доречність мовлення.
Риторика як складова стилістики.
Комунікативно-стилістичні функції жестів і міміки.
Український менталітет і стилістика української мови. Мовний етикет
українців
|
Учень:
називає норми мовлення;
дотримується норм, що визначають правильність,
точність, логічність і чистоту мовлення;
називає комунікативно-стилістичні функції жестів
і міміки;
визначає зумовленість українського менталітету й
стилістики української мови;
володіє нормами мовного етикету українців;
уміє стилістично виправдано використовувати
комунікативно-стилістичні можливості жестів і міміки;
оцінює випадки вдалого й невдалого використання жестів і міміки під час
озвучування текстів різних стилів мови
|
Авторський стиль
письменника (8 год)
Стилістичні особливості мови «Слова о полку Ігоревім», І.Вишенського,
Г.Сковороди, І.Котляревського, Т.Шевченка, Панаса Мирного (чи І.Нечуя-Левицького),
Лесі Українки, І.Франка, М.Коцюбинського, П.Тичини, М.Хвильового,
Ю.Яновського, Є.Маланюка, М.Стельмаха, О.Довженка, В.Симоненка, Г.Тютюнника,
Л.Костенко, Е.Андієвської, Ю.Андруховича, О.Забужко.
Між предметні зв’язки
Особливості художнього й публіцистичного мовлення українських
письменників (література)
|
Учень:
називає стилістичні особливості мови
найяскравіших представників українського красного письменства;
визначає стилістичні особливості мовотворчості
українських майстрів художнього слова;
виступає з
повідомленнями на лінгвістичну тему щодо авторської стилістики, самостійно
добираючи й аналізуючи мовні приклади на підтвердження висловлених суджень
|
Робота над темами, визначеними вчителем (3 год)
|
ОРІЄНТОВНЕ КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ
10 КЛАС
35 год на рік
Резервний час – 2 години
№ з/п
|
Дата
|
Зміст заняття
|
Примітка
|
1
|
Стилістика як
розділ науки про мову. Зв’язок
стилістики з іншими розділами мовознавчої науки. Практичне значення
стилістики
|
||
2
|
Функціональні стилі сучасної української мови (6 год)
Загальна
характеристика функціональних стилів сучасної української мови. Поняття
мовної норми
|
||
3
|
Офіційно-діловий
стиль.
Науковий стиль і його підстилі
|
||
4
|
Публіцистичний
стиль. Епістолярний стиль
|
||
5
|
Розмовний
стиль. Художній стиль. Мова фольклору як різновид художнього стилю.
|
||
6
|
Конфесійний
стиль.
Тренувальні
вправи (функціональні стилі сучасної української мови)
|
||
7
|
Узагальнення й
систематизація вивченого про функціональні стилі сучасної української мови
Тематична
контрольна робота (ТКР)„Функціональні стилі сучасної української мови”
|
||
8
|
Фоностилістика (2 год)
Стилістичні можливості фонетики. Експресивні властивості звуків мови
|
||
9
|
Засоби
милозвучності мови. Явища поетичної фонетики (звукопис, ритміка вірша, асонанс, алітерація, рима та ін.)
Інтонація як засіб вираження змісту мовлення.
|
||
10
|
Лексичні та фразеологічні ресурси стилістики (7 год)
Стилістично
маркована й нейтральна лексика. Багатозначність як стилістичний засіб
|
||
11
|
Стилістичні можливості омонімії, синонімії та антонімії.
Паронімія як стилістичний засіб і як вада тексту
|
||
12
|
Використання
іншомовних слів. Неологізми та застаріла лексика в різних стилях мови.
Використання старослов’янізмів у художніх текстах
|
||
13
|
Стилістичні функції термінів, професіоналізмів, жаргонізмів та
арготизмів
|
||
14
|
Роль
діалектизмів, розмовної та просторічної лексики в різних стилях мови
|
||
15
|
Тропи (порівняння, епітет, метафора, метонімія,
синекдоха, гіпербола, літота, персоніфікація, алегорія та ін.),
стилістична роль тропів
|
||
16
|
Стилістичні
можливості фразеологізмів
|
||
17
|
Узагальнення й систематизація вивченого з тем
“Фоностилістика” та “Лексичні та фразеологічні ресурси стилістики”.
ТКР “Фоностилістика”
та “Лексичні та фразеологічні ресурси стилістики”
|
||
18- 19
|
Стилістичні засоби словотвору (2 год)
Засоби
словотвору, використання їх у різних стилях мови
|
||
20
|
Граматичні (морфологічні) ресурси стилістики (12 год)
Поняття
граматичної (морфологічної) синонімії (умотивованість використання
синонімічних закінчень іменників чоловічого роду –ові, -еві (-єві) та –у
(-ю); прикметникових закінчень –ім та
–ому; синонімічних закінчень
стягнених і нестягнених прикметникових та займенникових форм на -а(-я) та –ая (-яя); займенникових форм їх
та їхній)
|
||
21
|
Категорія роду
як стилістичний засіб
|
||
22
|
Тренувальні
вправи (стильова умотивованість використання граматичної синонімії)
|
||
23
|
Категорія числа
як стилістичний засіб
|
||
24
|
Прикметникові
форми, використання їх у різних стилях мови (стягнені й нестягнені форми,
ступені порівняння прикметників)
|
||
25
|
Тренувальні
вправи (категорія числа як стилістичний засіб; стилістична умотивованість
використання прикметникових форм)
|
||
26
|
Використання
граматичних форм дієслів у різних стилях мови
|
||
27
|
Стилістичні
можливості службових частин мови. Вигук, його роль в усному мовленні
|
||
28
|
Тренувальні
вправи (стилістичні можливості дієслова та службових частин мови)
|
||
29
|
Узагальнення й
систематизація вивченого з теми «Граматичні (морфологічні) ресурси
стилістики»
|
||
30
|
ТКР
«Стилістичні засоби словотвору» й
«Граматичні (морфологічні) ресурси стилістики»
|
||
31-32
|
Стильові особливості різних жанрів риторики (2 год)
Стиль різних
жанрів риторики (стилістичні можливості фонетики, лексики, фразеології, морфології)
|
||
33- 34
|
Робота над темами, визначеними вчителем
|
||
35
|
Підсумковий урок за навчальний рік
|
11 КЛАС
35 год на рік
Резервний час – 3 год
№ з/п
|
Дата
|
Зміст заняття
|
Примітка
|
1
|
Повторення вивченого в 10
класі (2 год)
Функціональні стилі сучасної української мови, їхні особливості
|
||
2
|
Стилістика мовних ресурсів (фоностилістика, лексична, словотвірна та
граматична (морфологічна) стилістика)
|
||
3
|
Граматичні (синтаксичні) ресурси стилістики (14 год)
Стилістичні можливості простого речення
|
||
4
|
Порядок слів у
реченні (прямий і зворотний). Стилістичні особливості односкладних речень
|
||
5
|
Застосування
конструкцій з однорідними членами речення в різних стилях мови
|
||
6
|
Обумовленість
відокремлення членів речення у текстах різних стилів. Відокремлення обов’язкове й авторське
|
||
7
|
Стилістичні
можливості звертання
|
||
8
|
Використання
вставних слів і вставлених конструкцій у різних стилях мови
|
||
9
|
Тренувальні
вправи (стилістичні можливості простого речення)
|
||
10
|
Стилістичні
можливості складного речення. Обумовленість використання різних типів
складного речення в різних стилях мови
|
||
11
|
Пряма й непряма
мова в тексті. Цитата
|
||
12
|
Форма мовлення
як стилістична ознака (монолог, діалог, полілог). Період, його стилістичне
використання
|
||
13
|
Синтаксичні
стилістичні фігури (еліпс, повтор,
градація, риторичне запитання, звертання й ствердження, асиндетон,
полісиндетон, парцеляція та ін.)
|
||
14
|
Пунктуація як
стилістичний прийом
|
||
15
|
Тренувальні
вправи (стилістичні можливості складного речення та синтаксичних фігур)
|
||
16
|
Узагальнення й
систематизація вивченого з теми«Граматичні (синтаксичні) ресурси стилістики»
ТКР «Граматичні
(синтаксичні) ресурси стилістики»
|
||
17
|
Комунікативно-стилістичні якості мовлення (8 год)
Нормативність
мовлення. Варіантність мовної норми.
|
||
18
|
Правильність,
точність, логічність і чистота мовлення
|
||
19
|
Образність і
доречність мовлення
|
||
20
|
Риторика як
складова стилістики
|
||
21
|
Комунікативно-стилістичні
функції жестів і міміки
|
||
22
|
Український
менталітет і стилістика української мови. Мовний етикет українців
|
||
23
|
Тренувальні
вправи (Комунікативно-стилістичні якості мовлення)
|
||
24
|
Узагальнення й
систематизація вивченого з теми «Комунікативно-стилістичні якості мовлення»
ТКР
«Комунікативно-стилістичні якості мовлення»
|
||
25
|
Авторський стиль письменника (8 год)
Стилістичні
особливості мови «Слова о полку Ігоревім», І.Вишенського й Г.Сковороди
|
||
26
|
Мовотворення
І.Котляревського, Т.Шевченка
|
||
27
|
Стилістичні
особливості мови Панаса Мирного (чи І.Нечуя-Левицького), Лесі Українки,
І.Франка й М.Коцюбинського
|
||
28
|
Стилістичні
особливості мови П.Тичини, М.Хвильового, Ю.Яновського й Є.Маланюка
|
||
29
|
Стилістичні
особливості мови М.Стельмаха, О.Довженка, В.Симоненка й Г.Тютюнника
|
||
30
|
Мовотворення Л.Костенко,
Е.Андієвської, Ю.Андруховича й О.Забужко
|
||
31
|
Тренувальні
вправи (розпізнавання авторського стилю)
|
||
32
|
Узагальнення й
систематизація вивченого про авторський стиль письменника
ТКР «Авторський
стиль письменника»
|
||
33-34
|
Робота над темами, визначеними вчителем
|
||
35
|
Підсумковий урок за навчальний рік
|
1. Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика.
– К.: Вежа, 1994.
2. Дудик П.С. Стилістика української мови. –
К.: Академія, 2005.
3. Пономарів О.Стилістика сучасної
української мови. – Тернопіль: Навчальна книга “Богдан”, 2000.
4. Пономарів О. Культура слова.
Мовностилістичні поради. – К.: Либідь, 2001.
5. Антонечко-Давидович Б. Як ми говоримо. –
К.: Радянський письменник, 1970.
6. Бабич Н.Д. Практична стилістика і культура
української мови. – Львів: Світ, 2003.
7. Вихованець І.Р. Таїна слова. – К.:
Радянська школа, 1990.
8. Клименко Н.Ф. Як народжується слово. – К.:
Наукова думка, 1991.
9. Коваль А.П. Практична стилістика сучасної
української мови. – К.: Видавництво КДУ, 1987.
10. Коваль А.П. Культура ділового мовлення. – К.:
Вища школа, 1982.
11. Коваль А.П. Слово про слово. К.: Радянська
школа, 1986.
12. Кравець Л. Стилістика сучасної української
мови (лексика і фразеологія): Збірник вправ. – К., 2002.
13. Кравець Л. Стилістика сучасної української
мови (фоностилістика, стилі): Збірник вправ. – К., 2002.
14. Культура української мови: Довідник / За
редакцією В.М.Русанівського. – К.: Либідь, 1990.
15. Мацько Л.І., Сидоренко О.М., Мацько О.М.
Стилістика української мови. – К.: Вища школа, 2003.
16. Мацько Л.І., Мацько О.М. Риторика. – К.: Вища
школа, 2003.
17. Сучасна українська літературна мова.
Стилістика / За редакцією І.К.Білодіда. – К.: Наукова думка, 1973.
18. Чабаненко В.А. Стилістика експресивних засобів
української мови. – Запоріжжя, 1993.
19. Шевчук С.В. Українське ділове мовлення. – К.:
Літера, 2002.
20. Ужченко В.Д. Народження і життя фразеологізму.
– К., 1988.
21. Чак
Є.Д. Барви нашого слова. – К., 1989.
22. Губенко Л.Г. Ораторське мистецтво: практичний
посібник. – К.: Парламентське видавництво, 2002.
23. Сербенська О.А. Культура усного мовлення.
Практикум: Навчальний посібник. – К., 2004.
24. Волкотруб Г.Й. Стилістика ділової мови:
Навчальний посібник. – К.: МАУП, 2002.
25. Українська мова. Енциклопедія. – К.:
Видавництво «Українська енциклопедія ім. М.П.Бажана», 2000.
10 СПОСОБІВ
ПРОВЕДЕННЯ ОПИТУВАННЯ НА УРОКАХ
1. Телеграф – це прийом письмового опитування. Учитель готує картки з
текстом, в якому слова складаються тільки з приголосних. Завдання учнів –
відновити всі слова. Прийом ефективний, коли потрібно опитати знання базових
термінів, понять, формулювань.
2. Все
навпаки. Інтелектуальний ігровий прийом, що дозволяє провести опитування в
цікавій формі. Суть в тому, що вчитель називає слова, а учні повинні назвати
слово, протилежне за значенням. Цей прийом давно відомий учителям російської
мови, які практикують його при вивченні антонімів.
Але прийом можна урізноманітнити, зашифрувавши цілу фразу. Можна
використовувати не тільки антоніми, а слова з того ж логічного ряду. Розгадавши
фразу, учні отримають відповідь на поставлене питання.
Наприклад, питання: Назвіть твори Івана Франка.
Фрази “Тому що ти ніколи не приходиш”, “Стрий плаче”, “Заслужене горе” і т.д.
3.
Вірно-невірно. Суть опитування полягає в тому, що із запропонованих
учителем виразів учні вибирають лише правильні. Дуже ефективний прийом при
перевірці домашнього завдання або при повторенні пройденого матеріалу.
4.
Експрес-тестування. Питання тестів з варіантами відповідей виводяться на
екрані (або зачитуються вчителем усно). Учні на окремих листочках вирішують
тести. Питань не варто вибирати багато. Для експрес-тесту достатньо 5-6 питань
по темі. В кінці можна вивести на екран варіанти правильних відповідей, – учні
самостійно перевіряють свої роботи, або використовують прийом взаємоперевірки.
Цей прийом часто використовується на ввідному етапі або при перевірці
домашнього завдання. Так само можна швидко перевірити знання базових понять з
пройденої теми.
5. Тисяча
прикладів. Прийом використовується для перевірки практичних навичок. Це
форма усного фронтального опитування, яка дозволяє за короткий час оцінити,
наскільки вірно учні можуть пов’язувати вивчену теорію з практикою.
Суть прийому: дається поняття, визначення, дата, назва. Учні повинні навести
приклади, що розкривають сенс.
Наприклад, на уроці хімії ставиться питання “Застосування заліза”. Учні не
просто відповідають “у виробництві”, а наводять конкретні приклади.
6. Полагодь
ланцюжок. На екран виводяться речення. Завдання учнів: скласти логічний
ланцюжок. Пропозиції можна замінити картинками.
Наприклад, на уроці біології потрібно відновити цикл зростання дерева з
насіння. Таке опитування дозволяє не тільки перевірити знання основних понять,
але і вміння складати логічно послідовні цикли.
7. Буквенний
диктант. Один з варіантів комбінованого опитування. Учитель зачитує
питання, учні записують лише перші літери відповідей. З цих букв потім
складається відповідь на головне, ключове питання.
8. Тренувальна
контрольна робота. Робота проводиться як звичайна контрольна, але оцінки
за неї йдуть в журнал лише за бажанням учня. Завдання для такої контрольної
потрібно вибирати такі, які будуть максимально схожими на завдання в основній
контрольній. Це дозволяє не тільки перевірити знання учнів, а й виявити
прогалини.
9. Релейна контрольна
робота – ще один варіант письмового опитування. Завдання для неї
підбираються з вже пройденого матеріалу, ті, що діти вже виконували. Найчастіше
беруться з підручника, з пройдених і виконаних вправ. Мета двояка: і з’ясувати,
наскільки діти усвідомили пройдений матеріал, і не створювати напружену
обстановку, тому що діти за замовчуванням вже знайомі із завданнями. Варто
зауважити, що після проведення такого опитування до виконання домашнього
завдання діти стануть відноситися набагато уважніше.
10.
Азбука. Учитель називає одну букву. Учні повинні підібрати якомога більше
слів, що починаються на цю букву. Всі слова і поняття повинні відповідати темі
уроку. Таке опитування допомагає не тільки перевірити знання учнів в активній
формі, але і повторити пройдений матеріал. Прийом зручно використовувати на
початку уроку, при введенні в нову тему або при перевірці домашнього завдання.
Вибираючи той чи інший
прийом, слід пам’ятати про мету опитування, про те, який час ви плануєте
відвести для нього.
23 СПОСОБИ ПРОКИДАТИСЯ КОЖНОГО
РАНКУ ЩАСЛИВІШИМ
Ви не ранкова людина? Прокидатися для вас є суцільною боротьбою, яка
складається з кнопки повтору будильника та міцної чашки кави? Такий розпорядок
ранку змушує нас підійматися, проте не обов’язково додає енергії, щоб вдало
розпочати день.
Найпростішим способом змінити цей похмурий звичай є зміна своїх дій. Тож чому б
вам не почати прокидатися у гарному настрої? Ми зібрали кілька простих кроків,
щоб допомогти вам у цьому.
Їжте сніданок
Він дає багато енергії, але ми не часто готові проміняти час (і сон) на
гарний сніданок. Поживна і корисна їжа змусить вас почуватися більш енергійним,
а також дасть поштовх до швидкого пробудження. Треба виділяти для нього лише 15
хвилин. Всім відомо, якщо шлунок щасливий, то щасливі й ви.
Робіть розтяжку відразу після пробудження
Це добре розганяє кров по вашому тілу та вивільняє ендорфіни. Після того як
вивільняться ці гормони щастя, ви будете почувати себе менш схильними до стресу
і дивитиметесь на події з позитивним настроєм.
Не вмикайте телевізор: Якщо ви легко засмучуєтеся через погані новини,
то пропускайте ранкові випуски.
Слухайте музику
Підберіть чудовий плейлист з ваших улюблених пісень та натисніть кнопку
"грати" відразу як прокинетеся.
Готуйтеся до ранку ще звечора
Коли ви знаходитесь в пошуку ключів, гаманця, телефону та робочих нотаток
перед відправленням на роботу, це змушує вас почуватися схвильованим та
збудженим. Якщо витратити 10 хвилин звечора на приготування, вам буде легше
зібратися зранку.
Грайте з домашнім улюбленцем
Хочете отримати заряд бадьорості? Ваш пухнастий друг у цьому допоможе!
Приберіть в кімнаті звечора
Прокинутися в чистій кімнаті є одним з найкращих почуттів у світі, і вам не
доведеться турбуватися через незакінчену справу.
Додайте свіжі квіти на нічний столик
Наукові дослідження показали, що квіти роблять людину щасливішою, тому
тримайте їх там, де зможете побачити відразу як прокинетеся.
Не переводьте будильник
Що б ви не робили, ні в якому разі не переводьте будильник, тому що ви
краще почуватиметесь після першого пробудження.
Тримайте фіранки напіввідкритими
З приходом осені та зими ви будете почуватися щасливішим, якщо до кімнати
потраплятимуть промені сонця.
Лягайте спати на годину раніше
Мабуть, ви відразу не зможете заснути, але даючи знак своєму тілу, що пора
відпочивати, ви зранку будете краще себе почувати. Ви можете навіть прокидатися
раніше, і у вас з’явиться час, наприклад, для сніданку!
Скоротіть використання соціальних мереж
Щойно прокинувшись, ми відразу шукаємо телефон, щоби перевірити електронну
пошту, Facebook чи Instagram. Спробуйте зупинити себе і відкладіть це на потім.
Прокидайтеся поруч із близькими людьми
Кохана людина гарантовано залишить посмішку на вашому обличчі.
Спіть на спині
Дослідження показують, що це найкраще положення для сну, тому якщо ви
зміните його в нічний час, поверніться знову на спину.
Прокидайтеся на півгодини раніше
Що б ви не думали, але вранішнє пробудження буде мати величезний вплив на
весь подальший день.
Приймайте душ
Немає нічого такого, чого б не міг виправити свіжий душ, особливо з вашими
улюбленими ароматними маслами.
Носіть сонцезахисні окуляри
Сонце змушує вас мружитися, що може сприяти розвитку агресивних почуттів та
поганого настрою. Тож краще носити окуляри.
Пийте каву
Кава і сонце миттєво створюють гарний настрій, тому пийте каву біля вікна
чи прогулюючись сонячним боком вулиці. Не забувайте одягати
сонцезахисні окуляри!
Читайте мотиваційні цитати
Вони можуть допомогти налаштуватися на вдалий початок дня.
Спіть оголеними
Спання без одягу має ряд переваг, головною з яких є те, що зранку ви
почуватиметесь більш сексуальними та сповненими сил. Також це сприяє
позбавленню зайвої ваги на животі.
Не їжте вечерю перед сном
Ви уникнете відчуття здуття, яке триватиме вас всю ніч. Довший сон зробить
вас щасливішими.
Встановіть веселу мелодію на будильнику
Змініть свій сигнал, тому що життя буде кращим, якщо прокидатися під пісні
Бейонсе.
Частіше балуйте себе
Тоді вам буде легше прокидатися заради чогось хорошого.
1. Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика.
– К.: Вежа, 1994.
2. Дудик П.С. Стилістика української мови. –
К.: Академія, 2005.
3. Пономарів О.Стилістика сучасної
української мови. – Тернопіль: Навчальна книга “Богдан”, 2000.
4. Пономарів О. Культура слова.
Мовностилістичні поради. – К.: Либідь, 2001.
5. Антонечко-Давидович Б. Як ми говоримо. –
К.: Радянський письменник, 1970.
6. Бабич Н.Д. Практична стилістика і культура
української мови. – Львів: Світ, 2003.
7. Вихованець І.Р. Таїна слова. – К.:
Радянська школа, 1990.
8. Клименко Н.Ф. Як народжується слово. – К.:
Наукова думка, 1991.
9. Коваль А.П. Практична стилістика сучасної
української мови. – К.: Видавництво КДУ, 1987.
10. Коваль А.П. Культура ділового мовлення. – К.:
Вища школа, 1982.
11. Коваль А.П. Слово про слово. К.: Радянська
школа, 1986.
12. Кравець Л. Стилістика сучасної української
мови (лексика і фразеологія): Збірник вправ. – К., 2002.
13. Кравець Л. Стилістика сучасної української
мови (фоностилістика, стилі): Збірник вправ. – К., 2002.
14. Культура української мови: Довідник / За
редакцією В.М.Русанівського. – К.: Либідь, 1990.
15. Мацько Л.І., Сидоренко О.М., Мацько О.М.
Стилістика української мови. – К.: Вища школа, 2003.
16. Мацько Л.І., Мацько О.М. Риторика. – К.: Вища
школа, 2003.
17. Сучасна українська літературна мова.
Стилістика / За редакцією І.К.Білодіда. – К.: Наукова думка, 1973.
18. Чабаненко В.А. Стилістика експресивних засобів
української мови. – Запоріжжя, 1993.
19. Шевчук С.В. Українське ділове мовлення. – К.:
Літера, 2002.
20. Ужченко В.Д. Народження і життя фразеологізму.
– К., 1988.
21. Чак
Є.Д. Барви нашого слова. – К., 1989.
22. Губенко Л.Г. Ораторське мистецтво: практичний
посібник. – К.: Парламентське видавництво, 2002.
23. Сербенська О.А. Культура усного мовлення.
Практикум: Навчальний посібник. – К., 2004.
24. Волкотруб Г.Й. Стилістика ділової мови:
Навчальний посібник. – К.: МАУП, 2002.
25. Українська мова. Енциклопедія. – К.:
Видавництво «Українська енциклопедія ім. М.П.Бажана», 2000.
10 СПОСОБІВ
ПРОВЕДЕННЯ ОПИТУВАННЯ НА УРОКАХ
1. Телеграф – це прийом письмового опитування. Учитель готує картки з
текстом, в якому слова складаються тільки з приголосних. Завдання учнів –
відновити всі слова. Прийом ефективний, коли потрібно опитати знання базових
термінів, понять, формулювань.
2. Все
навпаки. Інтелектуальний ігровий прийом, що дозволяє провести опитування в
цікавій формі. Суть в тому, що вчитель називає слова, а учні повинні назвати
слово, протилежне за значенням. Цей прийом давно відомий учителям російської
мови, які практикують його при вивченні антонімів.
Але прийом можна урізноманітнити, зашифрувавши цілу фразу. Можна
використовувати не тільки антоніми, а слова з того ж логічного ряду. Розгадавши
фразу, учні отримають відповідь на поставлене питання.
Наприклад, питання: Назвіть твори Івана Франка.
Фрази “Тому що ти ніколи не приходиш”, “Стрий плаче”, “Заслужене горе” і т.д.
3.
Вірно-невірно. Суть опитування полягає в тому, що із запропонованих
учителем виразів учні вибирають лише правильні. Дуже ефективний прийом при
перевірці домашнього завдання або при повторенні пройденого матеріалу.
4.
Експрес-тестування. Питання тестів з варіантами відповідей виводяться на
екрані (або зачитуються вчителем усно). Учні на окремих листочках вирішують
тести. Питань не варто вибирати багато. Для експрес-тесту достатньо 5-6 питань
по темі. В кінці можна вивести на екран варіанти правильних відповідей, – учні
самостійно перевіряють свої роботи, або використовують прийом взаємоперевірки.
Цей прийом часто використовується на ввідному етапі або при перевірці
домашнього завдання. Так само можна швидко перевірити знання базових понять з
пройденої теми.
5. Тисяча
прикладів. Прийом використовується для перевірки практичних навичок. Це
форма усного фронтального опитування, яка дозволяє за короткий час оцінити,
наскільки вірно учні можуть пов’язувати вивчену теорію з практикою.
Суть прийому: дається поняття, визначення, дата, назва. Учні повинні навести
приклади, що розкривають сенс.
Наприклад, на уроці хімії ставиться питання “Застосування заліза”. Учні не
просто відповідають “у виробництві”, а наводять конкретні приклади.
6. Полагодь
ланцюжок. На екран виводяться речення. Завдання учнів: скласти логічний
ланцюжок. Пропозиції можна замінити картинками.
Наприклад, на уроці біології потрібно відновити цикл зростання дерева з
насіння. Таке опитування дозволяє не тільки перевірити знання основних понять,
але і вміння складати логічно послідовні цикли.
7. Буквенний
диктант. Один з варіантів комбінованого опитування. Учитель зачитує
питання, учні записують лише перші літери відповідей. З цих букв потім
складається відповідь на головне, ключове питання.
8. Тренувальна
контрольна робота. Робота проводиться як звичайна контрольна, але оцінки
за неї йдуть в журнал лише за бажанням учня. Завдання для такої контрольної
потрібно вибирати такі, які будуть максимально схожими на завдання в основній
контрольній. Це дозволяє не тільки перевірити знання учнів, а й виявити
прогалини.
9. Релейна контрольна
робота – ще один варіант письмового опитування. Завдання для неї
підбираються з вже пройденого матеріалу, ті, що діти вже виконували. Найчастіше
беруться з підручника, з пройдених і виконаних вправ. Мета двояка: і з’ясувати,
наскільки діти усвідомили пройдений матеріал, і не створювати напружену
обстановку, тому що діти за замовчуванням вже знайомі із завданнями. Варто
зауважити, що після проведення такого опитування до виконання домашнього
завдання діти стануть відноситися набагато уважніше.
10.
Азбука. Учитель називає одну букву. Учні повинні підібрати якомога більше
слів, що починаються на цю букву. Всі слова і поняття повинні відповідати темі
уроку. Таке опитування допомагає не тільки перевірити знання учнів в активній
формі, але і повторити пройдений матеріал. Прийом зручно використовувати на
початку уроку, при введенні в нову тему або при перевірці домашнього завдання.
Вибираючи той чи інший
прийом, слід пам’ятати про мету опитування, про те, який час ви плануєте
відвести для нього.
23 СПОСОБИ ПРОКИДАТИСЯ КОЖНОГО
РАНКУ ЩАСЛИВІШИМ
Найпростішим способом змінити цей похмурий звичай є зміна своїх дій. Тож чому б вам не почати прокидатися у гарному настрої? Ми зібрали кілька простих кроків, щоб допомогти вам у цьому.
СПРАВА НЕ ТІЛЬКИ В ШЛЯПІ , А Й У ТІМ , ЩО ПІД НЕЮ...
Едвард де Боно визначив 6 стилів креативного мислення, що дозволяє розглянути проблему з різних боків. І ось 02.03. 2018 року на педраді обговорювалися теми "Свобода у школі", "Як із традиційної школи зробити творчу", "Шкільне життя як свято". Це було круто! Педагоги ЗОШ №3 - СУПЕР!
Школа, в якій вчать бути щасливими
Школа, яка подорожує світом
Школа, що змінює світ
СВОБОДА У ШКОЛІ
Свобо́да — можливість чинити вибір відповідно
до своїх бажань, інтересів і цілей на основі знання об'єктивної дійсності.
Свобода - це юридична можливість людини поводитись відповідно до
своїх волевиявлень, тобто робити все, що бажається, але тільки те, що не
заборонено законом і не спричиняє невиправданої шкоди
правам і свободі інших людей.
У суспільних стосунках розрізняють два
типи особистої свободи:
1.
негативна свобода, коли зосереджуються на відсутності втручання з боку
інших людей,
2.
позитивна свобода, коли увага зосереджується на спроможності особи самостійно
приймати рішення щодо вчинення власних дій. Іншими словами, позитивна свобода
передбачає не свободу «від», а свободу «для» — свободу вести певний
передбачений особою спосіб життя.
2018 рік став переломним для
української школи. Було ухвалено новий закон “Про освіту”, а це означає, що з
2018 року в школах навчатимуться 12 років, педагоги з єдиного
джерела знань перетворяться на партнерів з розвитку, а в навчальному процесі
фокус зміститься на формування в дітей корисних навичок і компетентностей.
У
передчутті змін ми розповідаємо про чотири
альтернативні школи світу, в яких діти самі обирають предмети, ухвалюють
закони і водночас піклуються про своїх учителів.
Школа, якою керують діти
Саммерхілл у Великобританії
“У
нас немає прогульників і майже не буває бійок. Діти рідко кричать, бо у вільних
дітей, на відміну від пригнічених, немає ненависті, яку потрібно виплеснути”.
Але свобода не означає
вседозволеність. Життя у Саммерхіллі регулюютьблизько двохсот
законів: починаючи з того, о котрій лягати спати, і закінчуючи тим, де
стріляти з лука. Правила створюють самі діти – вони
ж можуть їх скасовувати чи придумувати нові.
Школа, в якій вчать бути щасливими
Щастя – національна ідея
Об’єднаних Арабських Еміратів. Країна прагне увійти в ТОП-5 найщасливіших країн
за міжнародним рейтингом щастя. Для цього в ОАЕ навіть призначили міністрів
щастя і толерантності.
Одна з найбільш щасливих шкіл країни – Міжнародна школа в Дубаї.
У школі є спеціальна стіна, на яку учні
наліплюють папірці з записами про те, що робить їх щасливими. На цій же стіні
висять сердечки з цитатами про щастя.
Одного разу шестирічні учні створили проект під
умовною назвою “Як зробити так, щоб няні усміхалися”. Діти помітили, що няні,
які супроводжують їх у шкільних автобусах, майже не усміхаються. Виявилося, що
під час поїздки школярі стрибають і погано себе поводять, і це заважає няням
розслабитися. Учні опитали нянь і підготували презентацію, в якій
пояснили однокласникам, що потрібно няням для щастя.
Школа, яка подорожує світом
За чотири роки в американській школі THINK Global учні встигають змінити 12 країн. Щосеместру школа переїздить на нове
місце. Таким чином діти відкривають для себе різні культури та розвивають
глобальне мислення.
Кожному учню видають iPhone, iPad і MacBook, аби
вони фіксували свої враження та виконували завдання. Крім цього, в THINK
Global є власний віртуальний простір THINK Spot – це
одночасно соцмережа, робочий стіл, файлообмінник та електронна книга. Ці
інструменти замінюють учням звичні зошити та підручники і допомагають
спілкуватися з учителями та батьками.
Школа, що змінює світ
“Зелена школа” на Балі займає 8 гектарів землі і нагадує
велике село. Всі будівлі – класи, зали, їдальня, будинки відпочинку –
побудовані з бамбуку.
Засновники школи хотіли створити місце, що надихає і вчить
дітей гармонійно взаємодіяти з природою і світом.
Діти бігають по території школи не зі
смартфонами і планшетами, а з пензликами і мольбертами.
Тут багато займаються творчістю: кожного
дня учні малюють, танцюють, співають, грають на перкусії, складають казки,
ставлять вистави.
ОТЖЕ,
Свобода і школа – написані поруч ці два слова
здатні викликати легкий когнітивний дисонанс. Адже школа є,
з одного боку, однією із офіційних форм суспільного примусу. У даному разі – до освоєння набору навичок, що визнані
важливими заради досягнення цілей;
з іншого боку – у кожному суспільстві є місце і для свободи.
Так суспільство тотального контролю – не найкраще
місце для креативу, інновацій та винахідництва.
Отже, країни з позитивним балансом свободи і примусу виявляються
більш успішними в економічному і статусному вимірах.
А раз свобода має місце, то нею необхідно навчати
користуватися. Зокрема у школі.
Українські школи довгий час залишалися переважно
дисциплінарними закладами, відтак, заявлена тема виявляться дуже своєчасною й актуальною.
Круглий стіл у м.Краматорськ
31 січня 2018 року в конференц залі Державної реабілітаційної установи «Центр комплексної реабілітації осіб з інвалідністю «Донбас» відбулася дійсно історична подія - перше в історії міста засідання Круглого столу на тему: «Світ, зручний для всіх»
Організаторами заходу виступили Комітет забезпечення доступності інвалідів та інших маломобільних груп населення до об'єктів соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури при Краматорській міській раді та Державна реабілітаційна установа «Центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «Донбас».
На зустрічі було проаналізовано дотримання в місті Краматорську Закону України від 23.05.2017р. «Про внесення змін до Закону України «Про освіту» щодо особливостей доступу осіб з особливими освітніми потребами до освітніх послуг», обговорені актуальні запитання,відбувся обміндумками з приводу наявних проблем у процесі створення умов для інтеграції дітей та молоді з інвалідністю у загальноосвітній простір. Учасники зустрічі звернули особливу увагу нанеобхідність інтеграції дітей, які перебувають вдома на індивідуальному навчанні через архітектурну недоступність навчального закладу, в соціум.
Учасникам було запропоновано для обговорення актуальні питання щодо формування безбар'єрного середовища та використання принципів Універсального дизайну в загальноосвітніх закладах міста та розвиток паралімпійських та дефлімпійськіх видів спорту для дітей з інвалідністю. у м. Краматорську.
5 -6 жовтня 2017 року на базі «Академії неперервної освіти м. Біла Церква Київської обл. провів свою роботу VІІ Всеукраїнський фестиваль педагогічних ідей «Мій особистісно зорієнтований урок».
240 учителів, науковців, управлінців, представників вищої школи й методичних служб усіх рівнів із 20 областей України та м. Києва приїхали, щоб популяризувати ідеї особистісно зорієнтованого й компетентнісного навчання.
щодо
заповнення Класного журналу для 1-4 класів
загальноосвітніх
навчальних закладів
Ключові тези
орієнтовних вимог до оцінювання
навчальних досягнень учнів 1-4
класів
(Наказ МОН від 19.08.2016 № 1009 "Про внесення змін до наказу
Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 №1222")
та методичних рекомендацій до
оновлених програм початкової
школи (1-4 клас)
(Лист МОН України від17.08.2016 №1/9-437)
Інструкція
з виставлення
оцінок до класного журналу учнів 5-11(12)-х
класів загальноосвітніх навчальних закладів
Методичні рекомендації на 2016-2017 навчальний рік
Комментариев нет:
Отправить комментарий